Нові перспективи в лікуванні цукрового діабету

Самими поширеними ускладненнями цукрового діабету є ураження сітківки ока (діабетична ретинопатія) та порушення функції нирок (діабетична нефропатія). В найближчі роки захворюваність населення на цукровий діабет вийде на рівень світової епідемії.

«Коли хворієш на діабет, слід стежити за глюкозою у крові. Медики вважають, що робити це потрібно чотири рази на день. У принципі, контролювати рівень цукру в крові – це завдання підшлункової залози. Якщо ця остання – в порядку, вона постійно регулює секрецію гормону “інсулін”. Але ця рівновага може бути порушена, якщо клітини підшлункової залози (так звані бета-клітини) не функціонують як слід. У цьому випадку йдеться про діабет типу 1 чи 2.

Діабет типу 1 – це аутоімунне захворювання, коли імунна система атакує бета-клітини. Ці клітини відмирають, що призводить до відсутності інсуліну в пацієнта. У випадку діабету типу 2 бета-клітини залишаються присутніми у підшлунковій залозі, проте зле функціонують: таким чином, вони є, але не виробляють достатньої кількості інсуліну», – розповідає діабетолог Міріам Кноп з Брюссельського університету.

Протягом 30 років дослідники в цілому світі намагалися – без особливого успіху – виробляти ці клітини в лабораторії, аби дослідити їх і зрозуміти, як вони функціонують.

Нарешті це стало можливим – завдяки наполегливості та сміливості групи паризьких дослідників під керівництвом професора Шарфманна.

«Нам вдалося створити  людські бета-клітини. Ці клітини містять і виробляють інсулін», - зазначає Рафаель Шарфманн. Але як саме цим дослідникам вдалося створити людські клітини?

«Нам вдалося показати, що з маленького шматочка підшлункової залози людського ембріона, прищепленого мишам, можна отримати клітини, які нас цікавлять, бета-клітини, проте в недостатній кількості. До цих клітин ми додали так званий ген “безсмертності”, який дає змогу закріпити в мишей людські бета-клітини, а згодом вийняти їх і помістити у посуд для культивування. Таким чином, ці клітини приноситимуть подвійну користь: даватимуть змогу зрозуміти, як відбувається руйнування бета-клітин підшлункової залози і як вони функціонують у хворих на діабет пацієнтів, і, можливо, в перспективі, допоможуть відкрити нові медикаменти для різних типів діабету», – каже далі професор Шарфманн.

Зараз 85% діабетиків хворіють на діабет. На допомогу їм може прийти бактерія, що має назву «akkermansia muciniphila».

«Цю бактерію було відкрито цілком випадково. Слід зауважити, що в нашому кишківнику живе приблизно 100 тисяч мільярдів бактерій, і давно відомо, що ці бактерії допомагають нам перетравлювати їжу. В даному випадку нам вдалося показати, що “akkermansia” вступає в контакт з нашими власними клітинами і модифікує певним чином засвоєння цукру організмом. Таким чином, стан хворих на діабет 2 поліпшується, – розповідає вчений-біолог Патріс Кані. – Тепер ми вивчаємо можливість введення цієї бактерії пацієнтам, хворим на ожиріння і діабет типу 2. Ми сподіваємось, що за кілька років нам вдасться знайти відповідь на запитання: чи можна буде додати цю бактерію до складу ліків, призначених для хворих на діабет типу 2».